Sveučilište u Zagrebu

Fakultet hrvatskih studija

logo

Facebook stranica FHS-a
YouTube kanal FHS-a
LinkedIn stranica FHS-a
Molimo studente, nastavnike i zaposlenike koji su pozitivni na COVID-19, imaju simptome ili su bili u bliskom kontaktu sa zaraženim da se jave na kvaliteta@fhs.hr
Objavljeno: 17. 3. 2022. u 08:07
Administrator

Відповідно до пункту 16 Лімської декларації про академічну свободу та автономію вищих навчальних закладів від 10 вересня 1988 року, статті 9, пункту 5, статті 29 та статті 49, пункту 4 Статуту факультету хорватських студій, Факультет у своїй основній діяльності керується академічною та соціальною відповідальністю на всіх рівнях, багаторічною науково-педагогічною співпрацею з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Львівським національним університетом імені Івана Франка, за пропозицією декана, радою факультету хорватських студій Загребського університету на 38-й сесії, що відбулася 14 березня 2022 р. під пунктом 11.2. порядку денного одноголосно ухвалено

Висновок

щодо російської агресії проти України

та солідарності з українським народом та науковою спільнотою

1.
Як люди, академічні громадяни та європейці, ми протистоїмо агресії російських військових частин на Україну[1] та знищенню її жителів шляхом руйнувань, страху, облоги та обману. Ми розуміємо український народ, який страждає і захищається, і приєднуємося до голосів усього цивілізованого світу,[2] який стурбований знищенням України війною. Ми очікуємо припинення військової кампанії Збройних Сил Російської Федерації проти українського населення, її інфраструктури та економіки та вимагаємо встановлення миру.


2.
Статут Організації Об'єднаних Націй зобов'язує всі держави утримуватися від погроз силою або її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності будь-якої держави і вимагає вирішувати всі суперечки мирними засобами. Укладанням Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї Російська Федерація, Великобританія та США від 5 грудня 1994 р. зобов’язалися „поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від погроз силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України“ та „ніколи не застосовувати будь-яку свою зброю проти України“. Тому ми закликаємо до припинення військових дій в Україні, до переговорів, до чесного та справедливого миру, до гарантування безпеки, незалежності та суверенітету України та до свободи, миру, республіканізму, демократії, рівності, дотримання прав людини та громадянина, етнічних та мовних спільнот, верховності права, охорони природи та навколишнього середовища, а також повернення окупованих територій України до її конституційного ладу. Встановлення довіри, процвітання, повернення переміщених осіб та біженців і нормалізація життя - таким має бути майбутнє України.

3. Воєнні події в Україні відновлюють нашу пам’ять про трагедію Вітчизняної війни, якої не було в Європі від закінчення Другої світової війни, і яка повторюється в Україні з усією жорстокістю. Ми закликаємо до пильності та відповідальності щодо українських біженців, особливо жінок та дітей, щоб вони не стали жертвами експлуатації. Ідея Великої Росії дуже шкодить слов’янству, миру, взаєморозумінню, стабільності та прогресу в Європі. Ми висловлюємо нашу близькість українському народу, який усе ще відчуває на собі наслідки гніту та тоталітаризму.[3]Долучимося до ланцюжка допомоги в благодійній та гуманітарній діяльності через фінансові та інші подібні внески.

4. Ми закликаємо членів професорсько-викладацького складу активно допомагати біженцям з України,[4]особливо тим, хто знайшов притулок на факультеті хорватських студій, а також підтримувати колег у студентському містечку університету - Боронгай та в Загребі. Давайте допоможемо їм вивчати хорватську мову, планувати та стежити за заняттями, виконувати студентські зобов’язання та долучатися до роботи студентських об’єднань. Таке волонтерство допоможе підвищити увагу до цінностей, людського осмислення життя та повагу до оточуючих. Перша мета – це повага та турбота про повернення сенсу та спокою життя, адже це час надії та мужності!

5. Висловлюємо рішучу підтримку студентам, викладачам, науковцям, соратникам, випускникам, посадовим особам та працівникам української системи наук та вищої освіти. Факультет хорватських студій готовий їм активно допомогти,  а саме:

- прийняти 111 студентів з України на навчальні програми на факультет хорватських студій; після прибуття до Хорватії вони можуть долучитися до навчання за суміжними навчальними програмами факультету з інтенсивним вивченням хорватської мови, також їм доступні послуги Консультаційного центру;
- викладачі факультету готові до додаткової роботи зі студентами з України;
- звільнити студентів з України від оплати за навчання;
- прилагодити університетські лекційні аудиторії для української академічної спільноти в еміграції.

6. Ми пропонуємо хорватському парламенту, уряду Республіки Хорватія, Міністерству фінансів, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству науки і освіти, Загребському університету та Університету обчислювального центру надання для професорсько-викладацького складу університетів з України в еміграції статусу гостюючих викладачів у Хорватії, а також права студентів-біженців на звільнення від оплати за навчання та надання субсидованого харчування та транспорту.

У Загребі 14 березня 2022
Класифікаційний знак: 640-01/22-2/0004
Номер реєстру: 380-1/1-22-028

декан
професор доктор наук Іво Джініч, в.р.

 

[1] Україна була прикордонною областю західної цивілізації ще з часів Римського царства. З прийняттям християнства в 988 році, вона стала найбільшою європейською державою. Географічно вона простягається від Карпатських гір через ліси до степів, виходячи до Чорного й Азовського морів, вкрита густою мережею річок і є найродючішою частиною Європи. Здебільшого її землі входили до складу Польсько-Литовської держави, внаслідок укладання унії (1569-1795), а з кінця XVIII. століття до кінця Першої світової війни її територія була поділена між Габсбурзькою монархією та Російською імперією. Страшні страждання голодомору (1921/22, 1927/28 і 1932/33) в часи існування Радянського Союзу, період німецької окупації та радянських репресій у Другій світовій війні призвели до втрати близько чверті українського населення. Україна проголосила незалежність 24 серпня 1991 року, а визнання України Хорватією відбулося в грудні 1991 року.

[2] Рішення Комітету міністрів Ради Європи від 24 лютого 2022 року, Декларація Хорватського парламенту від 25 лютого 2022 року, Заява глав держав і урядів Північноатлантичного альянсу щодо нападу Росії на Україну 25 лютого 2022 року, Провадження в Міжнародному Суді від 27 лютого 2022 року, Резолюція Європейського парламенту від 1 березня 2022 року, Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року, Рішення Міжнародного кримінального суду про початок розслідування військових злочинів та злочинів проти людства, скоєних в Україні від 2 березня 2022 року, Резолюція Ради ООН з прав людини від 4 березня 2022 року, Заява директора Міжнародного агентства з атомної енергії від 8 березня 2022 року, Заява Загребського університету від 9 березня 2022 року, Версальська заява Європейської Ради від 11 березеня 2022 року та Промова Папи Франциска 13 березня 2022 року.

[3] Територія України на сході зазнавала змін внаслідок захоплення і включення їх до складу Росії (1924); на заході, внаслідок приєднання територій, відібраних у Польщі (1939), Румунії (1940 і 1948) та Угорщини (1945) та внаслідок відбирання територій, які приєдналися до Молдови (1940); на півночі територія змінювалася внаслідок захоплення і включення її до складу Росії (1921), а на півдні збільшувалася площа держави внаслідок отримання Криму від Росії (1954). Однак, починаючи з Гельсінських угод (1975 р.), європейський безпековий порядок базується на принципі непорушності кордонів.

[4] Україна як жертва війни наступ російських військ зустріла 24 лютого 2022 року, з приблизно 43,4 мільйона жителів у міжнародно визнаних кордонах та 6,1 мільйона українців у вигнанні. Драматичний воєнний стан викликає безпрецедентне вигнання в Україні та біженство за її межами; за перші два з половиною тижні війни три мільйони людей в Україні покинули свої домівки, втікаючи від жахів війни, тому приймальні пункти переповнені нужденними та загубленими.

 

Popis obavijesti

Fakultet hrvatskih studija Sveučilišta u Zagrebu visokoučilišna je ustanova i znanstvena organizacija, koja ima poziv: istraživati i proučavati hrvatsko društvo, državu, prostor, stanovništvo, iseljeništvo, kulturu, hrvatsko civilizacijsko i povijesno naslijeđe u europskom i općesvjetskom kontekstu; o postojećim znanjima i novostečenim spoznajama poučavati u sustavu visokoučilišne naobrazbe te njegovati hrvatski nacionalni i kulturni identitet.

Adresa: Borongajska cesta 83d, Zagreb
© 2013. - 2022. Sveučilište u Zagrebu, Fakultet hrvatskih studija. Sva prava pridržana. Računalna služba         Izjava o pristupačnosti
QuiltCMS